Церква, зарплатня та молоко

Приїхав із церкви. Запам’яталася по-особливому історія із проповіді вже старшого чоловіка в кінці зібрання про те, як в Україні, коли був пастором, він проходив через фінансову кризу, що й не було за що купити навіть хліба дітям. Як він узяв 5 карбованців із церковної каси, щоб купити потрібну їжу. Як він через це томився в душі та як, ідучи полем додому, почув чіткий Божий голос: «Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада?» (1Кор.9:7).
Їхав я додому й роздумував про реалії пасторів чи інших служителів Божих, які іноді опиняються в дуже складних фінансових ситуаціях саме через прив’язку до служіння, та про байдужість членів церкви щодо них.
«Усі заснули, а я не можу… Одна думка в голові: де знайти роботу, щоб покрити витрати сім’ї?» — говорив мені один молодий пастор із села, батько 8 дітей.
Мені іноді здається, що в нашому слов’янському контексті найлегше бути пастором тим людям, які на пенсії, у яких усі діти влаштовані та в яких вже є багато вільного часу. Але… Але скажемо відверто, що в пенсіонерів, як правило, уже немає тієї іскри в очах, тієї енергії, харизми, завзяття, запалу в серці та сили для роботи.
Ці запал і сила є в молодих. Однак я не раз чув, як вони відмовлялися від служіння пастора саме через те, що усвідомлювали, яку ціну будуть платити їхні сім’ї, якщо виконуватимуть якісно своє служіння в церкві. І навпаки — наскільки недбало буде виконуватися служіння, якщо спочатку виконуватимуть усе, що стосується батьківства, а лише потім займатимуться церковними справами.
Церква підтримує вдів і сиріт, будує новий будинок сім’ї, яка втратила старий у пожежі, збирає круглу суму для тяжкохворого брата, але може зовсім не цікавитися тим, яке фінансове становище її пастора і як йому не просто бути добрим працівником на роботі, зразковим батьком у сім’ї та хорошим пастором у церкві!
І в той час, коли Божі ягнята виділяють МІЛЬЙОНИ грошей на рік на ремонт чи будівництво дому молитви, пастор іноді не знає, як звести кінці з кінцями, бо для нього в його пастви немає навіть «молока».
Роман ЦУМАН
"Благовісник", 2,2025
|